Цікаві місця
Показати прапорці
на мапі

Землі України на картах XVI-XVIII століть

Унікальний проект vkraina.com

vkraina.com – це мультимедійна онлайн-презентація, створена на основі приватної колекції оригінальних геополітичних карт територій сучасної України за ініціативи національного телеком-оператора «Київстар». vkraina.com має на меті популяризацію знань про історію України за допомогою сучасних засобів телекомунікацій.

Проект vkraina.com проллє світло на маловивчену, погано знану, а в минулому взагалі заборонену в Україні тему картографування українських

земель. Проект охоплює період від часів пізнього європейського Відродження до часу занепаду козацької держави наприкінці XVIII ст. на прикладі оригінального історичного матеріалу.

Історія країн світу часто піддається переосмисленню, має безліч протиріч, але задокументовані дані здебільшого дають правдиві знання щодо тих чи інших подій та їхню оцінку в ретроспективній історичній площині. Одне з достовірних і доступних документальних джерел — це географічні карти. Цікаво аналізувати та порівнювати картографічні джерела, які видавалися у різні часи різними політичними формаціями за різних обставин. Обрані для проекту карти мають важливе значення для вивчення історії міжнародних відносин України

і надають узагальнене бачення спри- йняття статусу українських земель європейцями у XVI-XVIII ст.

Європейське картографування українських земель

Картографування від часів виникнення було і залишається важливим джерелом різноманітних знань про землі й території. Із карт дізнавалися про природні та ландшафтні хара- ктеристики, відстані, маршрути, політичний і національний устрої, кордони. Картографування наших земель з давніх часів зазвичай здійснювалося далеко за межами України. Переважна більшість важливих робіт виконана в Голландії, Франції, Німеччині, Англії – центрах науки тогочасної Європи.

На наших теренах після руйнування Русі монголами не було ані відповідного наукового підґрунтя, ані політичного запиту на детальну та якісну картографію. Тому в цьому ракурсі тільки з європейської перспективи можна зануритись у глибини української історії. Про наші землі європейці XVI-XVIII ст. знали небагато. Мало хто з дослідників, науковців і навіть мандрівників проходили вглиб території Русі, а тим більше одиниці сплавлялися по Дніпру чи Бугу. Завзяттю та ентузіазму мандрівників і науковців епохи пізнього Відродження варто позаздрити, адже весь простір південніше Канева, і далі через Чорний ліс, і аж у безкраї причорноморські степи, був небезпечною для власної свободи й життя територією впродовж століть.

Перші згадки назви «Україна» на мапах Миколая Криштофа Радзивіла та Ґійома Левассера де Боплана

Ґійом де Боплан в «Описі України» писав: «У цих краях 100 і навіть 1000 чоловік не бувають у повній безпеці, навіть цілі армії повинні переміщатися в строгому порядку, оскільки тутешні землі служать місцем перебування для татар, які, ніде не зупиняючись постійно, тільки те й роблять, що нишпорять то тут, то там по цих великих просторих рівнинах; ходять вони купно, не менше як по 5-6 тис., а інколи навіть до 10 тис. разом». 17 років роботи в Україні дали змогу французькому інженерові не тільки спорудити з десяток фортець в Україні для польської корони, але й провести перше скрупульозне дослідження

українських земель, їхнє картографування та літературний опис, який відкрив європейцям землі від Трансильванії до Московії під назвою «Україна». Перше видання «Опису України» в Руані 1651 р., разом із детальною картою України, лягли в основу європейського сприйняття України та послужили чи не основним джерелом для картографії українських земель у наступні 200 років. До Ґійома де Боплана лише територія від Черкас вище на північ і землі на захід – Волинь, Поділля та Червона Русь – потрапили до прискіпливого дослідження, ініційованого 1586 р. литовським князем Миколаєм Криштофом Радзивілом. Це не дивно, оскільки охочих досліджувати землі нижче Черкас за течією Дніпра практично не було, а сам предмет вивчення – дикий степ, пізніше

названий де Бопланом «Dzike Pole», – не залишав місця для осілого життя русинів.

Україна на «Карті Радзивіла»

Робота команди князя Миколая Криштофа Радзивіла завершилася виданням у 1613 р. надзвичайно детальної карти Литви, відомої як «Карта Радзивіла» з окремим додатком, – картою течії Дніпра від Черкас до Чорного моря. Для історії картографування українських земель зазначений твір науковців пізнього Відродження має фундаментальне значення. Крім детального й географічно правильного позначення українських земель, сотень сіл, міст, поселень, річок і доріг, карта Литви Радзивіла є першим картографічним джерелом, яке зафіксувало назву

«Україна», позначене в центральному Подніпров’ї між Ржищевом та Каневом. До цього, згідно з давньою традицією, землі центральної та західної України іменувалися на європейських картах виключно як Русь (Russia), Волинь, Поділля. Інші, нібито більш ранні джерела походження імені «Україна» на європейських картах, на які іноді можна знайти посилання, викликають дуже серйозні сумніви і, швидше за все, є недостовірними.

Мапи та політика

За всіх часів картографування було інструментом маніпуляцій та спроб політичного впливу. У цьому ракурсі історія картографування українських земель не є винятком. Багато хто з сусідів наполегливо намагався долучити ті чи інші наші землі до

складу своєї держави та закріпити це у такому офіційному джерелі як карта. Адже тільки сертифіковані монархами картографи мали право на видання карт. Відповідно, їхнє політичне наповнення так чи інакше повинно було відповідати монаршій волі. Погана вивченість наших територій європейцями спричинена передусім постійним шматуванням наших земель упродовж XV-XVIII ст. Польщею, Литвою, Московією, татарами на тлі постійного відвойовування все ширших позицій запорізькими козаками у XVI- XVII ст. Все це створювало певний хаос у свідомості європейських географів під час позначення величезного простору між Карпатами та Московією. Незважаючи на ці об’єктивні обставини, ми сьогодні повинні бути вдячні плеяді європейських науковців, картографів, географів та граверів, які за допомогою

команди Радзивіла, свідчень Боплана та власних досліджень змогли, починаючи з середини XVII ст., досить чітко розібратися у географічній і політичній складових земель, що становлять територію сучасної України. У результаті, попри весь неспокій часів становлення козацтва, формування козацької держави, боротьби України за політичну незалежність від Польщі, татар і Московії у XVII ст., і аж до занепаду українського державотворення наприкінці XVIII ст., маємо чималий доробок геополітичних свідчень місця України на географічній та політичній карті Європи XVI-XVIII ст. Поряд із Ґійомом де Бопланом неоціненний внесок у формування картографічної спадщини України-Русі серед інших зробили француз Ніколя Сансон, голландці Фредерік де Вітт і родина

Блау, англієць Мозес Пітт, німці Йоган Гоманн та Матеус Зойтер. Вони та інші закарбували ім’я України у сотнях історичних документів, стверджуючи наскрізну роль і місце України у загальноєвропейській історії.

Подорож «Русі» – від Карпат до Росії

Аби не перевантажувати проект одноманітним контентом та уникнути певного дублювання матеріалу, на цьому ресурсі представлено картографування земель України XVI-XVII ст., вибране з чималого європейського доробку. Для оцифрованої презентації обрано найбільш важливі, на мою думку, та яскраві примірники, що мають як художню, так і наукову цінність. Вони відображають основний лейтмотив мого

зібрання – ім’я «Україна» на картах пізнього Відродження та початку нової історії, «мандрівка» назви «Русь» від Карпатських гір до території сучасної Російської Федерації.

Колекція сьогодні та завтра

Сьогодні вся колекція налічує близько 200 мап і постійно збільшується. Поки я не мав змоги отримати оригінал прижиттєвого видання Спеціальної та/або Генеральної карти України Ґійома де Боплана. Їх залишилося надто мало, і всі вони спочивають на полицях шанованих бібліотек і колекціонерів. Можна розраховувати лише на щасливий випадок. Залишається ще з десяток предметів, які теоретично досяжні, але досі невловимі. Їх варто все-таки знайти, щоб колекцію можна було вважати справді повною. Над цим зараз потрохи і працюю.

Сподіваюся, представлене зібрання, наведені коментарі та формат викладу матеріалу буде цікавим широкому загалу: науковцям, історикам, політикам, студентам і просто всім тим, хто любить і захоплюється історією України.

З повагою,
Андрій Осадчук,
власник колекції.

Проект vkraina.com ініційовано компанією «Київстар», національ- ним телеком-оператором України. Щороку «Київстар» проводить соціально-освітні програми з ме- тою заохотити українців дізнатися більше про свою країну за допомогою сучасних засобів телекомунікацій.

vkraina.com мультимедійна онлайн-презентація, створена на основі при- ватної колекції європейських мап XVI – XVIII ст. Андрія Осадчука, члена правління компанії «Київстар». Колекціонер надав дозвіл «Київстар» на оцифрування частини своєї колекції, яка наразі налічує близько 200 оригінальних старовинних мап, що стосуються території сучасних українських земель.

XVI–XVIII ст. — золота доба розвитку нової європейської картографії. В цей час географічні карти мали не лише практичне застосування в освіті та військовій справі, а також відповідали за формування політичного, культурного, географічного образу держави та створювались як окремі мистецькі твори.

Кожна мапа — це особливий погляд європейців на територію тогочасної України з усім різноманіттям її поділу, кордонів і назв: від найдавнішого уявлення Птолемея про Сарматію до детального опису України на мапах французького військового інженера Ґійома Левассера де Боплана.

Колекція формувалася більше п’яти років, переважна більшість її предметів повернулася в Україну з Європи та США.

Проект vkraina.com дозволить Вам здійснити подорож крізь століття та прослідкувати, як змінювалося європейське сприйняття формування, розвитку і статусу українських земель упродовж XVI – XVIII ст. На сторінках сайту розміщено 44 спеціально відібрані карти у чіткій хронологічній послідовності. До кожної карти колекціонер надав авторські коментарі, які об’єднуються у стислу історію картографування земель України XVI–XVIII ст.



Рефреном до представленого матеріалу звучатимуть мелодії у стилі доби пізнього Ренесансу та українського бароко. Їх написав композитор Вадим Борисенко спеціально для цього проекту.

Ваші коментарі та побажання Ви можете залишити тут

Iм'я
E-mail
Текст
НАДIСЛАТИ



P.S. Проект жодним чином не претендує на статус наукового дослідження чи відображення позиції «Київстар» з тих чи інших питань, а лише представляє узагальнений приватний погляд на певний історичний матеріал.

Ресурс Vkraina доступний для завантаження у вигляді мобільного додатку, який працює на платформах Android, Windows 8, Windows Phone 8, iOS.

Завантажити додаток можна тут:

Android (планшет + телефон)
https://play.google.com/store/apps/details?id=com.kyivstar.vkraina

iOS (iPad + iPhone)
https://itunes.apple.com/ua/app/vkraina/id910661750

Windows 8 (планшет + desktop)
http://apps.microsoft.com/windows/uk-ua/app/4fdba488-3909-4397-8f1a-c539d659f1b8

Windows Phone 8
http://www.windowsphone.com/uk-ua/store/app/vkraina/044c6ab2-eff9-42f5-9204-91c5175e884f

Проект Vkraina отримав чимало нагород як в Україні, так і у світі.

Зокрема, такі нагороди як:
- «срібло» регіонального конкурсу Yerevan International Communications Biennale у номінації Best of Contest у категорії C. DIGITAL & NEW MEDIA,
- «срібло» конкурсу Kyiv International Advertising Festival XIVу номінації Contest Interactive,
- увійшов у шорт-лист глобального конкурсу The World Summit Award Mobile у категорії «Мобільна освіта» (m-Learning and Education).

Напередодні 2015 року національний оператор «Київстар» розробив інтерактивний мобільний Календар Vkraina 2015.

Календар пропонує дізнаватися цікаві факти з історії України через призму сучасної моди. Модні образи були створені українським дизайнером Мілою Негру на основі колекції історичних карт України з проекту Vkraina.

Завантажити мобільний додаток Календар Vkraina 2015 можна в магазинах Google Play, Windows Phone 8 та Windows 8. Календар також доступний для встановлення у вигляді програмного додатку на персональні комп’ютери, що працюють на ОС Windows 7.

Окремо всі 12 зображень календаря у високій якості можна завантажити тут.

Як створювався календар - дивіться тут.

Над проектом календаря працювали:

Креативна ідея – «Київстар»,
Керівник проекту – Дарія Партас,
Фотограф – Дмитро Перетрутов, Peretrutov Studo,
Дизайнер одягу – Міла Негру,
Майстер візажу – Ляна Яригіна,
Майстер-перукар – Денис Яроцький,
Історик-рецензент – Сергій Громенко,
Колекціонер історичних карт – Андрій Осадчук,
Цифровий календар Vkraina – Олексій Гарбузенко.

Проект Vkraina від «Київстар» надихнув українського дизайнера Мілу Негру створити модну колекцію одягу «Vkraina» зі тканини з принтами історичних мап України, які використовувалися у проекті. Ознайомитись із колекцією можна на сайті дизайнера: mila-negru.com.

Січень

На плечах моделі - зображення карти I ст. н.е. Europae Tabula VIII, Giacomo Gastaldi.

Українські землі з давніх часів були батьківщиною для різних народів. Так, в I ст. н. е. на узбережжі Чорного моря мешкали сармати – відважні воїни-кіннотники.

Лютий

Моделі виконують танцювальні па на карті Moschovia Nuova Tavola, Girolamo Ruscelli 1562 року.

Український театр дав світу багато видатних діячів: Івана Котляревського, Михайла Старицького, Леся Курбаса. І це не дивно, адже перші шкільні театри з’явилися ще наприкінці XVI ст.

Березень

На моделі сукня із принтом карти Poloniae Finitimarumque locorum descriptio Auctore, Wencelslao Godreccio, Abraham Ortelius 1580 року.

Український друкар Іван Федоров видав 1580 року в Острозі Новий Заповіт і Псалтир – «Книгу Нового Завіту». Справжнім шедевром друкарської майстерності стала Острозька Біблія, завершена на рік пізніше. Над підготовкою тексту до видання разом з Іваном Федоровим працювали українські книжники Герасим Смотрицький, Тимофій Михайлович та інші.

Квітень

На моделі сукня із принтом карти Lithvania, Gerard Merkator 1609 року.

Україна – земля відкрита для людей різних поглядів та вірувань. В 1609 році до Луцька прибуває місія єзуїтів – славетного християнського чернечого ордену Римо-Католицької Церкви.

Травень

На моделі сукня із принтом карти Magni Ducatus Lithuaniae Caeterarumque Regionum Illi Adjacentium Anno 1613 року.

Українські козаки відомі своїми подвигами у всьому світі. Вперше «вільні люди» згадані в літописах XV ст., а в XVII ст. військо Запорізьке вже було однією з наймогутніших армій Європи. Наприклад, 1613 року відбулися два походи флотилії гетьмана П.Сагайдачного в Чорне море до турецького узбережжя.

Червень

На моделі - зображення карти Typus Generalis Ukrainae sive Palatinatum Podoliae, Kioviensis et Braczlaviensis Moses Pitt 1681 року.

Україна пройшла важкий шлях, щоб здобути свою незалежність. Мирний договір, який Туреччина, Кримське ханство та Московська держава підписали в Бахчисараї в 1681 році, став важливим етапом на шляху розвитку української державності.

Липень

На моделі чалма із принтом карти Tabula nova totius regni Poloniae Amsterdam, Visscher Nicolas 1690 року.

Іван Мазепа, один з найвідоміших козацьких лідерів в історії, багато зробив для культурного розвитку країни, підтримував освіту та духовне життя. За часів його гетьманства українські землі стали ближчими до Європи. У 1690 році Івана Мазепа за власний кошт відновив Успенський собор Києво-Печерської Лаври.

Серпень

На моделі сукня із принтом карти Ukrania quae et Terra Cosaccorum cum vicinis Walachiae, Moldoviae, Johann Baptiste Homann 1720 року.

Русифікація України має довгу історію. У 1720 році цар Петро І видав наказ, яким забороняв друкувати в Києві та Чернігові нові українські церковні книжки, крім метричних.

Вересень

Очі моделі зав’язані стрічкою із принтом карти Nova et Accurata Tartariae Europae seu Minoris et in specie Crimeae, Matthaus Seutter 1740 року.

В 1740 р. представники шляхти, верхівки козацької старшини та вищого українського духівництва розпочали розробку кодексу прав та обов’язків мешканців Лівобережної України, які через три роки були зібрані в одному документі – «Права, за якими судиться малоросійський народ».

Жовтень

Модель стоїть на фоні стіни із зображенням карти Amplissima Ucraniae Regio Palatinatus Kioviensem et Braclaviensem, Matthaus Seutter 1742 року.

Діти продовжують справи своїх батьків. В 1742 році, коли помер автор першої європейської Конституції Пилип Орлик, його син Григорій очолив українську політичну еміграцію. Багато в чому завдяки зусиллям цих людей українців почали сприймати як окремий народ.

Листопад

На моделі хустка із принтом карти Partie Du Cours du Dneper 1769 року.

Забрати в народу його культуру не здатні жодні укази. І хоча у 1769 році Києво-Печерська Лавра отримала сурову заборону на друк абеток українською мовою, люди змогли зберегти власну писемність та мовні традиції.

Грудень

Модель танцює у сукні із принтом карти Confluent et embouchure du Bog et du Dniéper 1785 року.

Український філософ Григорій Сковорода обстоював права людської особистості в кожній людині і співчував закріпаченим селянським масам. В 1785 р. Сковорода завершив збірку «Сад божественних пісень». Ліричний герой збірки бажає для народу волі. В пісні «Про свободу» оспівано волю як найбільше багатство людини.

Історик-рецензент:
Сергій Громенко, кандидат історичних наук, співробітник Українського інституту національної пам'яті.

Джерела:

  • Україна і Світ. Т.2. — К.: КВІЦ, 2009.
  • Мицько Ігор. Іван Федоров: життя в еміграції. — Острог: Видавництво Національного університету «Острозька академія», 2008. — 132 с.
  • Грушевський М. С. Історія України-Руси. — Т. 4-10. — К., 1993–1999.
  • Щербак В. О. Українське козацтво: формування соціального стану.— К., 2000.
  • Малий словник історії України / Відповідальний редактор Валерій Смолій. — К.: Либідь, 1997.
  • Борщак І., Мартель Р. Іван Мазепа: Життя і пориви великого гетьмана / Автор. пер. з франц. М.Рудницького. — Київ: Вид-во СП «Свенас», 1991. — 136 с.
  • Дмитришин Ю. Хелмінське право як джерело «Прав, за якими судиться малоросійський народ» 1743 р.// Вісник Львівського університету. Серія юридична. 2012. Випуск 56. С. 103–110.
  • Історія України в особах: IX–XVIII ст. К.: Видавництво «Україна», 1993, 396 с.
  • Попович М. Григорій Сковорода: філософія свободи. — 2-е вид. — К. : Майстерня Білецьких, 2008. — 256 с.
Поділитися
зроблено в